UA
Закрыть
UA
UNIQAблог - фото
UNIQAблог
Будемо здорові!

Як збалансувати щирість та ввічливість для якісного спілкування?

Щирість та ввічливість цілком заслужено вважаються рисами характеру, які допомагають спілкуватися. Але виявляється, що не все так просто, адже для дійсно якісних людських взаємин варто дотримуватися певного балансу між цими рисами. Як? Про це нам розповідає експертка Wellbeing Company Світлана Підлипська.

Як збалансувати щирість та ввічливість для якісного спілкування?

Дві сторони однієї медалі

Кризові часи мають одну особливість: вони загострюють та висвітлюють всі наші проблеми, на які ми досі не дуже звертали увагу. Зокрема, в українців почастішали скарги на проблеми у спілкуванні. Джерела цих проблем дуже різні: це й травматичні стани, і роздратування, і бажання «призначити» винного за свій поганий настрій, і невиправдані сподівання. Про те, як працювати з такими проблемами, наразі є багато порад в інтернеті. А сьогодні я хочу поговорити про дещо «неочікувані» чинники комунікаційних труднощів: це коли в людини дуже розвинути щирість або ввічливість.

Більшості людей, як правило, притаманні обидві ці риси:

Щирість – здатність людини говорити відкрито про те, що вона тут і зараз бачить та відчуває, безпосередньо висловити те, що є всередині, схильність різати правду в очі та не залишати перешкод у вираженні власного світу.

Ввічливість – вміння шанобливо і тактовно спілкуватися з людьми, готовність знайти компроміс і вислухати протилежні точки зору, здатність сприйматися правильним, культурним, «солодким», не викликати агресію та не допускати агресію на інших, спрямувавши її в інше русло.

Але мало хто замислюється над тим, що ці якості – певні «антагоністи». Дуже відкрита людина, якій важливо висловити свої почуття, навіть не встигне подумати: а як мої слова вплинуть на співрозмовника? Дуже ввічлива людина, не бажаючи хоч чимось образити хоч когось – скоріше буде довго думати, як сказати і… промовчить.

І в тих випадках, коли дуже щира (але не занадто ввічлива) людина зустрічається з дуже ввічливою (та не надто щирою), можуть виникнути непорозуміння.

«Кажу про все, що бачу!». Як щирість може поранити?

Щирість недарма вважається національною якістю українців. Сталий вираз «щирий українець» є дуже красномовним! Саме відкритість у почуттях надає нам здатність єднатися, обирати свій власний шлях та бути вільними. Але в щирості є й зворотний бік. 

Коли щирій людині погано, боляче, коли вона відчуває якусь несправедливість, вона прагне це висловити! Здавалося б, нічого поганого в цьому немає, але часто на хвилі емоцій людина не обирає слова. А несправедливість, між тим, може існувати лише в її уяві. 

Якщо «адресатом» емоційного сплеску буде така ж щира людина, вона теж не змовчить та висловить своє обурення. Так, може виникнути певна сварка, але з великою вірогідністю відносини між такими людьми нарешті будуть з’ясовані, нікого не буде травмовано. 

Зовсім іншим чином відреагує людина, в якої більше розвинена ввічливість. Їй буде легше промовчати, аніж вступити у конфлікт. Але всередині ситуація може залишити біль.

Як ввічливість може заважати людині себе захистити?

В нашій культурі є стала впевненість, що ввічливість це безумовно гарна риса. Але для самої  ввічливої людини ця якість встановлює обмеження поведінки, іноді – майже непереборні. Дуже ввічливій людині зазвичай важко говорити на складні теми, відстоювати себе, захищати себе емоційно. Вона ліпше скаже «ні» собі, аніж іншим. А не захистивши себе відразу людина думатиме про ситуацію знов і знов, будувати в голові мислені діалоги: «Потрібно було сказати так-то й так-то або я йому скажу...»  –  це  забирає багато сил і може бути досить болісним процесом.

Якщо така людина вміє не звертати уваги на образливі слова, чи не сприймати їх на свій рахунок, це теж є гарним «самозахистом». Але, на жаль, дуже ввічливі люди не часто опановують цю навичку, адже в їхній системі цінностей ігнорування – це теж неввічливість, тому – неприпустимо. 

Як збалансуватись і навіщо це потрібно?

То що робити? Невже щирій людині варто «закриватись», а ввічливій – вчитися хамству? Звісно, ні! Якщо ми дуже ввічливі або дуже щирі, ці якості ні в якому разі не варто применшувати. Кожне наша розвинута якість – це наша сила. А задля того, щоб стати ще сильнішими, потрібно розвивати в собі ті риси, яких ми раніше менш використовували, хоч і знали про їх існування. Якщо в людини будуть розвинені обидві риси, коли вони перебуватимуть у балансі, це дасть можливість відреагувати на ситуацію найкращим чином: і захистити себе, і не «роздмухнути» конфлікт. Треба вміти і ввічливо, і щиро. Якщо ви так вмієте, то в вас є більше свободи. 

Порада для щирих. Перш ніж висловлювати свої думки та почуття або кидатись відстоювати справедливість, зробіть півхвилинну паузу та запитайте себе: чи дійсно мої слова зараз змінять щось на краще і будуть корисні? Якщо немає в цьому впевненості – візьміть ще одну паузу та подумайте, що зараз для Вас цінніше: стосунки чи власна правота?

Ось притча для прихильників надмірної щирості:

Жив колись вельми нестримний та гарячий юнак. Та одного дня його батько дав йому торбинку із цвяхами й наказав щоразу, як у нього вихоплюватиметься лихе слово, вбивати цвях у паркан.

Першого дня парубок забивав цвяхи майже безперервно. Другого він уже намагався стримуватися, тому забив у паркан значно менше цвяхів. Із кожним днем молодик стукотів молотком рідше й рідше, аж поки не настав той день, коли він жодного разу не торкнувся паркана. Тоді він прийшов до батька й радісно повідомив, що навчився опановувати себе.

– Гаразд, – лагідно посміхнувся батько, – відтепер щоразу, коли зможеш стриматися, витягай із паркана по цвяшку.

Час спливав, і одного дня в паркані не лишилося ані цвяшка. Побачивши це, батько гукнув сина, вказав на паркан і мовив:

– Ти добре впорався, та бачиш, скільки залишилося дірок? Ці дошки вже ніколи не стануть такими, як раніше. Отак і в житті: коли говориш людині щось образливе, в її серці залишається шрам. І скільки б ти не просив вибачення; нікуди той шрам не дінеться...

Побажання для ввічливих. Дозвольте собі перейти бар’єр і чесно говорити, що ви відчуваєте. Скажіть це саме рівно, спокійно, тими словами, якими розмовляєте зазвичай, додавши відкритості. Наприклад: « Перепрошую,  мені неприємно те, що ви говорите зараз». Так, іноді ввічливій людині додати трохи щирості – це просто героїчний вчинок! Та варто спробувати.

Притча для прихильників стриманості в спілкуванні:

Чоловік та жінка відзначають вдома «золоте» весілля. На столі майже закінчився хліб, залишилось дві скибочки: одна зі хрусткою скоринкою, а інша – м’якуш. Жінка спочатку хоче, як завжди, взяти м’якуш, а чоловіку залишити скоринку, бо вона дуже йому до вподоби. А потім думає: «Стоп! Я теж люблю скоринку, але ніколи про це не казала, завжди залишала її чоловікові. Хоч раз у п’ятдесят років – з’їм те, що хочу!» – і бере скоринку. А чоловій каже: «Як я тобі сьогодні вдячний, люба! Я ж ніколи не казав тобі, що обожнюю хлібний м’якуш, завжди залишав його тобі!».

Приємного спілкування всім!

Залишити відгук
Підтвердіть, що Ви не робот
Останні статті
Історії волонтерів UNIQA. Катерина Маковецька: від обстрілів тварини страждають так само, як і люди
Благодійність UNIQA
22. квітня 2024
Історії волонтерів UNIQA. Катерина Маковецька: від обстрілів тварини страждають так само, як і люди
20 квітня в Україні відзначали День подяки волонтерам – людям, які за покликом серця присвячують себе допомозі іншим. Продовжуючи серію інтерв'ю з волонтерами UNIQA, розмовляємо з харків'янкою Катериною Маковецькою. Вона віддає весь свій особистий час десяткам собак і котів, яких врятувала і виходила в різні роки.
Довкілля України під час війни: як допомогти природі саме  зараз?
Я та УНІКА
19. квітня 2024
Довкілля України під час війни: як допомогти природі саме зараз?
У третю суботу квітня в Україні відзначається День довкілля. У сьогоднішньому блозі поговоримо про те, чому під час війни екологічні питання стають гострішими та як кожен з нас може подбати про довкілля навіть зараз.
Відпочинок без зайвого стресу. Як обрати страховку для подорожі за кордон
Моя подорож
05. квітня 2024
Відпочинок без зайвого стресу. Як обрати страховку для подорожі за кордон
Тепле весняне сонце так і спонукає вирушити у подорож! Багато хто з нас вже планує мандрівки, але крім вибору маршрутів, купівлі квитків та бронювання готелів, слід подбати про належний страховий захист. Адже в дорозі нас може спіткати травма або раптова хвороба. Як туристичний поліс допомагає зберегти здоров’я та гроші?

<< Вниз

Вгору >>

<< Вниз